ua
ru
de
Startseite
Impressum
Двадцать минут Франсиса Понжа
Ален Бадью: Спільне зникнення Людини і Бога
Краса філології
Гельмут Гьоґе: Секс і гроші
з німецької переклала Катерина Міщенко
(Mittwoch, 01. Februar 2012)
Разом із прискоренням циркуляції грошей пришвидшується і статевий акт. Так, ще досить неквапливе біблійське «злягання» перетворилося на короткий скудний «секс» зі своїми характерними формами: «секс на одну ніч», «швидкий секс», «мінет» тощо.
Sex sells!
– переконувала себе спершу рекламна сфера, а нині те саме чути майже звідусіль. Жоден товар сьогодні не продається без обіцянки «сексу». Але тільки жінки (і чоловіки)-проститутки враз на ділі компенсують це постійно підігріте бажання тілесної близькості та статевого єднання (...)
Мой сепаратизм
Наталия Чермалых
(Dienstag, 31. Januar 2012)
Меня всегда интересовали вопросы становления украинских интеллектуальных кругов: откуда вдруг на этой обделенной территории возникло молодое ангажированное движение, по каким законам оно развивается и куда оно придет. Мы, дети ранних 80-х, те, кому сегодня около 30 – интеллектуальная безотцовщина, выросшие в обществе с нарушенной трансмиссией знания и спутанными культурными кодами, мы все – автодидакты, нахватавшиеся чего ни попадя почти вслепую, шаляй-валяй, руководствуясь только собственным голодом (...)
Comments (11)
Політика лайки: чи можливий мат у солов’їній мові?
Сергій Оржеховський
(Montag, 23. Januar 2012)
Юридична заборона на вживання матірної лайки в публічних місцях, так само, як і заборона на дослідження обсценної лексики, що існувала донедавна, має ту саму природу, що й спричинене історією вигнання інтимності з центру суспільного життя на її приватну периферію. Відтак накладання заборони на згрубілу експресивну лексику перенеслося на цілком нейтральні слова, що позначають статеві органи, акти та відносини. Як наслідок, у мовця немає уявлення про вживання стилістично нейтральних слів (...)
Джудіт Батлер: Згуртовані тіла та політика вулиці (фрагменти лекції)
з англійської переклала Олеся Бондаренко
(Montag, 02. Januar 2012)
Останнім часом ми спостерігаємо, як на вулицях знову і знову проходять масові демонстрації, і хоча вони відбуваються з різних політичних причин, дещо виявляється спільним: згуртовуються тіла, вони переміщуються і мовлять разом, захоплюють території, перетворюючи їх на публічний простір. Звісно, простіше охарактеризувати ці демонстрації або, радше, ці рухи через тіла, що збираються разом, аби заявити про свої права в публічному просторі, однак таке формулювання передбачає (...)
Шинед Кеннеді: Семюел Бекет – поет песимізму чи провісник спротиву?
з англійської переклав Михайло Ставицький
(Sonntag, 27. November 2011)
Твори ірландського драматурга й романіста Семюела Бекета тривалий час неабияк непокоїли лівих критиків, що симпатизують його творчості. Мовляв, Бекет – то суцільна перемога нігілізму, відчаю й песимізму. Його доробок нібито являє собою антитезу будь-якої прогресивної політичної участі. Дьордь Лукач, марксистський критик і теоретик літератури, звинуватив Бекета у відтворенні «найбільш патологічної деградації людини». Письменник-експериментатор Бертольт Брехт теж неприхильно ставився до (...)
Comments (2)
Femen роздягає суспільство
Катерина Міщенко
(Mittwoch, 09. November 2011)
Критика у бік активістської групи Femen нарікає на знецінення протестної активності, що переспрямовується у створення медіа-шоу, на прогресивність форми, але не змісту, на хаотичність політичних висловів, серед яких, до речі, трапляються й ксенофобські. Знецінюються й гасла Femen на підставі їхньої «проплаченості» чи підозрілої ангажованості, а їхній фемінізм – це начебто несправжній фемінізм, бо вони беруть собі на службу об’єктивоване жіноче тіло, з чим
справжні
феміністки борються (...)
Comments (3)
Про героїв та людей. Примітки до роману Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон»
Євгенія Бєлорусець
(Montag, 07. November 2011)
Правила сучасних європейського та російського літературних ринків часто сприяють плодючим письменникам, котрі видають щонайменше по книжці на рік. Василь Шкляр, який працює винятково в жанрі так званого гостросюжетного роману, надмірною плодючістю похвалитися не може. Утім, нечасті публікації його жанрової прози не завадили Шкляру досягти вельми серйозних успіхів на українському книжковому ринку. Свій останній роман, у якому переважають камерні бійки й масштабніші батальні сцени, Шкляр характеризує як епічний opus magnum (...)
Ерик Азан: Література без любові
переклав з французької Андрій Рєпа
(Samstag, 05. November 2011)
Великий достойник від філософії 30-х років Леон Брюнсвік якось зазначив: «Слово
військовий
плямує все, до чого торкається. Приклад: військове право, військова медицина, військова музика». У наші дні це спостереження доцільно застосувати до слова «літературний»: літературні премії, літературні надходження, літературна критика. Увесь нечистий спід літературних премій вже давно викрито й затавровано. То ж навіщо ставитися до них як до (літературної) «події»? На те є кілька причин (...)
«
Start
Zurück
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
Weiter
Ende
»
Das Design Alexander Kanarskiy © 2007. Alle Rechte sind geschützt.
Unter Anwendung von den Materialien ist die Verbannung auf prostory.net.ua obligatorisch.
Разом із прискоренням циркуляції грошей пришвидшується і статевий акт. Так, ще досить неквапливе біблійське «злягання» перетворилося на короткий скудний «секс» зі своїми характерними формами: «секс на одну ніч», «швидкий секс», «мінет» тощо. Sex sells! – переконувала себе спершу рекламна сфера, а нині те саме чути майже звідусіль. Жоден товар сьогодні не продається без обіцянки «сексу». Але тільки жінки (і чоловіки)-проститутки враз на ділі компенсують це постійно підігріте бажання тілесної близькості та статевого єднання (...)
Меня всегда интересовали вопросы становления украинских интеллектуальных кругов: откуда вдруг на этой обделенной территории возникло молодое ангажированное движение, по каким законам оно развивается и куда оно придет. Мы, дети ранних 80-х, те, кому сегодня около 30 – интеллектуальная безотцовщина, выросшие в обществе с нарушенной трансмиссией знания и спутанными культурными кодами, мы все – автодидакты, нахватавшиеся чего ни попадя почти вслепую, шаляй-валяй, руководствуясь только собственным голодом (...)
Юридична заборона на вживання матірної лайки в публічних місцях, так само, як і заборона на дослідження обсценної лексики, що існувала донедавна, має ту саму природу, що й спричинене історією вигнання інтимності з центру суспільного життя на її приватну периферію. Відтак накладання заборони на згрубілу експресивну лексику перенеслося на цілком нейтральні слова, що позначають статеві органи, акти та відносини. Як наслідок, у мовця немає уявлення про вживання стилістично нейтральних слів (...)
Останнім часом ми спостерігаємо, як на вулицях знову і знову проходять масові демонстрації, і хоча вони відбуваються з різних політичних причин, дещо виявляється спільним: згуртовуються тіла, вони переміщуються і мовлять разом, захоплюють території, перетворюючи їх на публічний простір. Звісно, простіше охарактеризувати ці демонстрації або, радше, ці рухи через тіла, що збираються разом, аби заявити про свої права в публічному просторі, однак таке формулювання передбачає (...)
Твори ірландського драматурга й романіста Семюела Бекета тривалий час неабияк непокоїли лівих критиків, що симпатизують його творчості. Мовляв, Бекет – то суцільна перемога нігілізму, відчаю й песимізму. Його доробок нібито являє собою антитезу будь-якої прогресивної політичної участі. Дьордь Лукач, марксистський критик і теоретик літератури, звинуватив Бекета у відтворенні «найбільш патологічної деградації людини». Письменник-експериментатор Бертольт Брехт теж неприхильно ставився до (...)
Критика у бік активістської групи Femen нарікає на знецінення протестної активності, що переспрямовується у створення медіа-шоу, на прогресивність форми, але не змісту, на хаотичність політичних висловів, серед яких, до речі, трапляються й ксенофобські. Знецінюються й гасла Femen на підставі їхньої «проплаченості» чи підозрілої ангажованості, а їхній фемінізм – це начебто несправжній фемінізм, бо вони беруть собі на службу об’єктивоване жіноче тіло, з чим справжні феміністки борються (...)
Правила сучасних європейського та російського літературних ринків часто сприяють плодючим письменникам, котрі видають щонайменше по книжці на рік. Василь Шкляр, який працює винятково в жанрі так званого гостросюжетного роману, надмірною плодючістю похвалитися не може. Утім, нечасті публікації його жанрової прози не завадили Шкляру досягти вельми серйозних успіхів на українському книжковому ринку. Свій останній роман, у якому переважають камерні бійки й масштабніші батальні сцени, Шкляр характеризує як епічний opus magnum (...)
Великий достойник від філософії 30-х років Леон Брюнсвік якось зазначив: «Слово військовий плямує все, до чого торкається. Приклад: військове право, військова медицина, військова музика». У наші дні це спостереження доцільно застосувати до слова «літературний»: літературні премії, літературні надходження, літературна критика. Увесь нечистий спід літературних премій вже давно викрито й затавровано. То ж навіщо ставитися до них як до (літературної) «події»? На те є кілька причин (...)