«Площа Героїв» - один із найскандальніших творів Бернгарда, що закріпив його славу «забруднювача гнізда» і ворога Австрії. У драмі йдеться про самогубство професора Йозефа Шустера, чий гіпертрофований єврейський антисемітизм Бернгард розглядає як модель парадоксальної самоненависті. Поєднання наголошеної націонал-соціалістичної ідеології із образом єврейського інтелектуала складає один із провідних культурних конфліктів післявоєнної Австрії. Українською перекладено вперше.

10 грудня у книгарні «Є» в Києві (вул. Лисенка, 3) пройдуть авторські читання роману Т.Гавриліва "Де твій дім, Одіссею?", також буде презентовано його книжку мініатюр "Моя Україна". Початок о 18.00 год.

Від автора:

Роман «Де твій дім, Одіссею?» змальовує ситуацію сучасної людини, найправдоподібніше українця. Опинившись на початку дев'ятдесятих років XX ст. сам на сам із собою і своєю свободою, герой твору подорожує в пошуках себе і своїх примарних ідеалів. Зустрічає шкільних й університетських друзів, розпорошених по світах, де вони заробляють на прожиття, працюючи ему в звіринці, індіанцями на головній площі великого міста чи повією в борделі. Герой потрапляє в різні, почасти неймовірні пригоди. Його переслідують примари минулого, яких він, здається йому, успішно позбувається. Він опиняється на дні, стає королем бомжів. Образ бомжа відтворює стан сум'яття героя, його самотність в ущільненому світі. Герой, який стає - жертвою ?, свідком? теракту, - потрапляє у простір історії, де кохається з Роксоланою, гостює в каліфа Багдаду, записується в Александрійську бібліотеку, для чого йому досить українського паспорта, виголошує промову перед дикими й недовірливими пращурами сучасних «цивілізованих» народів, потрапляє в трипільську еру й у вишиваний світ.

Збірка мініатюр «Моя Україна» пробує в безкомпромісній художній формі відгукнутися на дошкульні проблеми нашого сьогодення. В книжку ввійшли сюжети, які псують нашу велику літературу, зводячи її до нудного нарікання на дійсність або роздмухуючи до не менш банальних апокаліптичних візій. Водночас ці сюжети гідні того, щоб їх врятувати зі смітника історії. Вони описують час, в якому живемо, і нас у цьому часі. Чому «Моя Україна»? Автор дотримується думки, що спочатку мусить бути «Моя Україна», бодай тому, що автор в ній народився і живе, а вже потім «Моя Антарктида», «Моя Земля Франца-Йосифа» і так далі. «Моя Україна» - цитата, так, з Максима Рильського.