7 лютого в Києві відкриється виставка
(Четверг, 02 Февраля 2012) /
Новости
презентація книги Карела Беркгофа
(Четверг, 02 Февраля 2012) /
Новости
Перекладацькі зустрічі І
(Среда, 01 Февраля 2012) /
Перевод
 Про приспособленье тонких улиц я знаю от одного человека, ее ровесника. Назову его Франц. Вместе с Францем я отправилась на Украину, в Донбасс, к тонким улицам. Города, в которых были трудовые лагеря, назывались Днепропетровск, Горловка, Донецк, Енакиево, Кривой Рог. Там в каждом парке стоит танк со Второй мировой, в центре каждого города — Ленин ростом с колокольню, там из-за угля и металлургии при солнечном свете темно как ночью, а вечером на небе светящиеся нити звезд вышивают не Большую и Малую Медведицу (...)
|
з німецької переклала Катерина Міщенко
(Среда, 01 Февраля 2012) /
Статьи
Наталия Чермалых
(Вторник, 31 Января 2012) /
Статьи
Василий Черепанин
(Вторник, 24 Января 2012) /
Тексты
 Называя свои политические заметки и наблюдения «Московским дневником», я, конечно же, намеренно отсылаю к левой традиции ХХ века, цитируя одноименную работу Вальтера Беньямина. Эта параллель, как мне кажется, не случайна. Не хотелось бы приводить нарочитые сравнения, но, тем не менее, контуры некоего общего подхода и обстоятельств начали проступать еще до начала моей московской поездки. Беньямин официально приехал в Москву в декабре 1926 г., оставаясь по февраль 1927-го, по заданию немецких газет (...)
|
Сергій Оржеховський
(Понедельник, 23 Января 2012) /
Статьи
З польської переклала Олена Шеремет
(Пятница, 20 Января 2012) /
Перевод
З англійської переклала Олеся Камишникова
(Четверг, 19 Января 2012) /
Перевод
Київська лекція Алєка Д. Епштейна та презентація збірки з юдаїки
(Вторник, 17 Января 2012) /
Новости
|
|
|
|
|
Виставка «Українське тіло» – це погляд на український соціум як на матеріальне, культурне, інформаційне, ідеологічне, естетичне середовище існування тіла, осмислення тілесного досвіду існування у ньому. Складна павутина чинників тілесного досвіду та способи його символічного картографування потрапили у фокус мистецького аналізу. Учасниці та учасники виставки перетворюють простір галереї на лабораторію, де дослід проводиться над кожним з відвідувачів, випробовуючи та проявляючи їхні мисленнєві механізми (...)
Карел Беркгоф – провідний науковий працівник Нідерландського інституту студій з історії війни, Голокосту та геноциду Королівської академії наук і мистецтв Нідерландів, викладач Амстердамського університету. Його монографію «Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою» («Критика», 2011) присвячено дослідженню повсякденного життя та стратегій виживання під нацистською окупацією в 1941-1944 роках населення «найбільшої колонії нацистської Німеччини» – Райхскомісаріату Україна (...)
Разом із прискоренням циркуляції грошей пришвидшується і статевий акт. Так, ще досить неквапливе біблійське «злягання» перетворилося на короткий скудний «секс» зі своїми характерними формами: «секс на одну ніч», «швидкий секс», «мінет» тощо. Sex sells! – переконувала себе спершу рекламна сфера, а нині те саме чути майже звідусіль. Жоден товар сьогодні не продається без обіцянки «сексу». Але тільки жінки (і чоловіки)-проститутки враз на ділі компенсують це постійно підігріте бажання тілесної близькості та статевого єднання (...)
Меня всегда интересовали вопросы становления украинских интеллектуальных кругов: откуда вдруг на этой обделенной территории возникло молодое ангажированное движение, по каким законам оно развивается и куда оно придет. Мы, дети ранних 80-х, те, кому сегодня около 30 – интеллектуальная безотцовщина, выросшие в обществе с нарушенной трансмиссией знания и спутанными культурными кодами, мы все – автодидакты, нахватавшиеся чего ни попадя почти вслепую, шаляй-валяй, руководствуясь только собственным голодом (...)
Юридична заборона на вживання матірної лайки в публічних місцях, так само, як і заборона на дослідження обсценної лексики, що існувала донедавна, має ту саму природу, що й спричинене історією вигнання інтимності з центру суспільного життя на її приватну периферію. Відтак накладання заборони на згрубілу експресивну лексику перенеслося на цілком нейтральні слова, що позначають статеві органи, акти та відносини. Як наслідок, у мовця немає уявлення про вживання стилістично нейтральних слів (...)
Часом Зетці не хотілося працювати. Тоді вона йшла до лісу збирати гриби або пила вино з хлопцями із будівництва. Вони були часом підсміювалися над нею, питали: “Ну що там, Зетка, як там у твоїх апартаментах?” або “Де твій наречений, Зетка?”, але вона не звертала уваги на цю балаканину, і це швидко минуло. Жоден із них не смів зачіпати Зетку. І справа не в цьому затяганому, безстатевому дранті, яке вона носила, справа навіть не в передчасно постарілому обличчі й абияк зав’язаному аптекарською гумкою волоссі (...)
Сара Кейн (1971-1999) - представниця британської драматургії, одна із провідних постатей так званого театру-вам-в-обличчя – напрямку в британському театрі 1990-их років, позначеного відмовою від конвенцій натуралістичного театру і увагою до тем сексуальності, насильства, болю, смерті. П’єси Кейн вирізняються лаконічністю мови, поетичним звучанням, шокуючим показом тілесності та жорстокості. «Кохання Федри» – її друга драма, сучасна переробка давньогрецького міфу, написана на замовлення театру «Ґейт» і визначена самою авторкою як «комедія» (...)
Фемінізм традиційно сприймається як антонім мілітаризму, а проведення парадів гордості як щось немислиме поблизу релігійних святинь, особливо в країнах, де релігія не відокремлена від держави. Однак ізраїльський досвід – і в цьому його унікальність – свідчить про протилежне: жінки роблять успішну політичну кар’єру, хизуючись своїм досвідом в армії і спецслужбах, а ґей-паради відбувалися на відстані сотень метрів від Старого міста Єрусалима – святого місця для трьох монотеїстичних релігій (...)