Корінний киянин – в сьогоднішньому контексті персонаж трагічний. Корінний киянин – це ностальгія перш за все за парками, потім за морозивом. Вічна весна, тисячолітня енергетика православ&146;я, жінки, яких цілують. Київський націоналізм прекрасний на фоні каштанів, його вороги – сірі, мов цементний розчин: грошові потоки, тобто влада. У боротьбі зі столичним статусом згадана вище енергетика спочатку надихала. Дмитро Корчинський, «Київ» (журнал «Ї», вип. 23, 2001 рік).

Наразі домінує розпач. Дмитро Видрін, «Загрози Києву: «брюссельські хлопчики» і свині з крильцями» (Українська правда, 14 квітня 2008 року).

Залишається сподівання, що через років десять, стоячи посеред однієї з київських авеню і поправляючи на носі респіратор перед власним відображенням у скляній стіні хмарочосу, ми згадаємо цей прекрасний час Спротиву.