Фрагмети конспекту лекцій Роґера М. Бюрґеля про «Dokumenta 12»
10-11 червня 2008 року у Київському Ґете-Інституті Роґер М. Бюрґель прочитав дві лекції про концепцію однієї з найбільших світових виставок сучасного мистецтва «Documenta 12», та зробив короткий екскурс у свій кураторський метод «міграції форми». Подія стала першим арт-форумом Live, яку зініціював МФБ «Ейдос» і є частиною загальної тенденції «форумів» у мистецькій спільноті, які знаходяться на етапі пошуків відповіді на питання «Що робити?» або «Яку форму освіти обирати?». Характерним для цих соц-, арт-форумів і худрад можна визначити таких два взаємопов&146;язаних процеси як:
- розподіл праці (з&146;ясування питань: Хто художник? Хто куратор? Хто критик? Хто глядач? Хто споживач-покупець? В кінці-кінців, хто автор? Хто зварив кашу?)
- розподіл капіталу та ресурсів (архітектура приміщення, соціальні зв&146;язки та впливи, доступ до масмедіа (інформаційний та соціальний капітал), поліграфія, мультимедіа, адмінресурс та здорове харчування).
Пан Бюрґель високо оцінив надану йому можливість вивчити українську ситуацію у публічному просторі та визнав малу роль мистецтва у ній. Хоча це навіть не лише західно-цивілізаційна, а глобальна тенденція, нею, на його думку, не варто інспіруватися. Мистецтво перетворилося на матеріальну битву, у якій не існує моральних трофеїв.
Українське, великою мірою молоде середовище митців, що об&146;єдналося навколо ЦСМ та фонду Ейдоса, становить лише малу частину того публічного простору України, який претендує на звання українського актуального мистецтва. І саме ця мала частка є «революційною та експериментальною». Таким чином було доведено, що буває подвійна публічність (гіперпублічність зокрема як нехтування певного протоколу) або відносна громадянська спільнота у межах певного ринку відмиванням коштів для декоративного мистецтва.
Арт-директор Дванадцятої Documenta назвав проблеми, з якими стикнулося сучасне мистецтво у Західному світі. На боротьбу з ними, немов Донкіхот на боротьбу з вітряками, вирушає і український митець:
- мистецтво пориває з репрезентацією та понятійними рамками, воно приречене на нерозуміння
- мистецтво орієнтується на глобальні тенденції (бієналє, артсалони) та є результатом колоніалізму
- ринкова ціна ускладнює діалог про естетичну цінність
Очікуваний позитивний результат від виставки за паном Бюрґелем, можна окреслити як:
- створення «пустого центру» (на окраїні міста або у маргінальній спільноті), читай – відсутність авторитарного центру як ідеї фікс, куратор як метод
- афективне, наївне сприйняття естетичного, яке випромінюють речі (на противагу до «Ролекса» і «Бентлі», які мають ще й певну собівартість)
- історичний перебіг експерименту та смерть у «зображені»
- естетична едукація на основі кризового досвіду та конфлікту
- продаж об&146;єкту замість набуття власного досвіду
Таким чином «імператив репрезентації» перетворюється на «імператив продукції», прерогатива «прекрасного» поступається прерогативі «техніки». Мета виставки з&146;ясувати співвідношення між цими двома полюсами.
Пан Бюрґель належить до людей з унікальним кураторським досвідом, естетів з вишуканим смаком та відкритим світоглядом і задокументував на «Documenta 12» «живу історію мистецтва». Його контракт на здійснення проекту, чим він неодноразово пишався, становив 1,5 аркуші формату А4 і йому давалася повна свобода дій, що він «таким чином міг би виставити лише українське сучасне мистецтво».
До теми:
Арт-директор Documenta 12 у Києві
Сайт Documenta 12








